-
1 award a sentence
-
2 deliver a sentence
-
3 do sentencing
-
4 impose a sentence
-
5 impose sentence
-
6 render a sentence
-
7 pass a sentence
виносити вирок, виносити рішення про міру покарання -
8 obtain a verdict
виносити вирок; отримувати вирок -
9 adjudicate in a case
-
10 bring in
виносити (вирок, рішення тощо); затримувати, заарештовувати; вносити на розгляд ( законопроект тощо); ввозити, імпортувати; запроваджувати -
11 determine a criminal cause
виносити вирок (вердикт, рішення, ухвалу) по кримінальній справіEnglish-Ukrainian law dictionary > determine a criminal cause
-
12 give a sentence
виносити вирок, призначати покарання -
13 hand down
виносити (вирок, рішення тощо); передавати до нижчої інстанції -
14 put to the chair
-
15 sustain a sentence
виносити вирок; призначати покарання -
16 sentence
1) вирок; судовий вирок, судове рішення; вирок суду, що визначає міру покарання; засудження ( визнання винним); покарання ( за вироком); рішення церковного суду2) виносити вирок, виносити судове рішення, засуджувати, карати•sentence imposed on a convicted offender — вирок, винесений засудженому злочинцю
sentence is final and is not subject to appeal — = sentence is final and is not subject to protest вирок остаточний і оскарженню (опротестуванню) не підлягає
sentence is final and is not subject to protest — = sentence is final and is not subject to appeal
sentence-recommendation agreement — угода про рекомендацію суду призначення по справі конкретного покарання ( за умовами угоди про визнання вини)
- sentence conditionallysentence to imprisonment for life — = sentence to life, sentence to life imprisonment засуджувати до довічного тюремного ув'язнення
- sentence fixed by law
- sentence for a crime
- sentence for a offence
- sentence for a offense
- sentence for the first crime
- sentence in absence
- sentence in absentia
- sentence long
- sentence of acquittal
- sentence of death
- sentence of fine
- sentence on a technicality
- sentence on the record
- sentence passed on the person
- sentence short
- sentence to be hanged
- sentence to be shot
- sentence to death
- sentence to die
- sentence to imprisonment
- sentence to life
- sentence to life imprisonment
- sentence to probation
- sentence with probation -
17 deliver
постачати; передавати; подавати, формально висловлювати, формально вручати; надавати ( документ); виносити (вирок, рішення тощо); приводити, доставляти ( обвинуваченого до суду); здавати ( товар); здавати (фортецю, місто тощо); традируватиdeliver by hand against acknowledgement — = deliver by hand against acknowledgement receipt здавати особисто під розписку
- deliver a judgmentdeliver by hand against acknowledgement receipt — = deliver by hand against acknowledgement
- deliver a reasoned opinion
- deliver a sentence
- deliver an order
- deliver appointment
- deliver commission
- deliver decision
- deliver from captivity
- deliver from death
- deliver justice
- deliver letters of recall
- deliver opinion
- deliver to the police
- deliver smb. to the police
- deliver up to justice -
18 admonish
застерігати, попереджати, повідомляти заздалегідь, нагадувати; виносити догану, робити зауваження (попередження); виносити вирок, виносити судове рішення -
19 adjudge
вирішувати ( у судовому порядку), визнавати ( у судовому порядку), розглядати ( в суді), судити ( в суді); встановлювати ( у судовому порядку), виносити вирок ( у судовому порядку), виносити судове рішення; відсуджувати; засуджувати ( у судовому порядку); оголошувати ( у судовому порядку); присуджувати (в т. ч. майно особі у судовому порядку)- adjudge guilty
- adjudge insane
- adjudge not guilty
- adjudge sane
- adjudge to be guilty
- adjudge to die
- adjudge to jail -
20 adjudicate
визнавати ( у судовому порядку), встановлювати ( у судовому порядку); розглядати у судовому порядку ( спор тощо); судити ( в суді), виносити вирок (судове рішення), засуджувати ( у судовому порядку); виносити арбітражне рішення; оголошувати ( у судовому порядку); присуджувати ( рішенням суду)- adjudicate delinquent
- adjudicate in a case
См. также в других словарях:
постановляти — я/ю, я/єш, недок., постанови/ти, новлю/, но/виш; мн. постано/влять; док. 1) неперех. Приймати колективну ухвалу, виносити рішення (перев. на зборах, з їзді і т. ін.). || юр. Здійснюючи слідство, доходити певних висновків, виносити вирок (про… … Український тлумачний словник
виправдовувати — і випра/вдувати, ую, уєш, недок., ви/правдати, аю, аєш, док., перех. 1) Визнаючи кого небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного. 2) Доводити можливість, допустимість чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
висуджувати — ую, уєш, недок., ви/судити, джу, диш, док., перех., розм. 1) Судом домагатися чого небудь. 2) Виносити вирок … Український тлумачний словник
рішати — а/ю, а/єш, недок., ріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. 1) перех. Вираховуючи, обчислюючи і т. ін., виконувати, розв язувати що небудь. || Шукати яку небудь відповідь на питання, намагатися пояснити щось і т. ін. 2) неперех. Роздумуючи, обмірковуючи,… … Український тлумачний словник
ферувати — (феровати) вирішувати справу, висловлювати думку, виносити вирок, виконувати судове рішення, надавати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
феровати — ферувати (феровати) вирішувати справу, висловлювати думку, виносити вирок, виконувати судове рішення, надавати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
